Адмінарешт через недопуск
податківців до перевірки

Одним зі способів забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, окрім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону.

Згідно з пп. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна може бути застосований, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

При цьому варто зазначити, що посадові особи контролюючого органу мають право розпочати проведення перевірки лише за наявності підстав для її проведення та за умови пред’явлення обов’язкових документів (направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення).

У разі неподання зазначених документів або пред’явлення документів, оформлених з порушенням вимог, встановлених нормами Податкового кодексу України, платник податків має право не допускати посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

У разі відмови платника податків у допуску до проведення перевірки посадові особи невідкладно складають акт, який підтверджує факт відмови, з обов’язковим зазначенням заявлених причин відмови у допуску до проведення перевірки.

Порядок і процедура застосування адміністративного арешту активів платника податків регулюється ст. 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України #632 від 14.07.2017 р., а наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна приймається керівником (його за-ступником) державної податкової інспекції на підставі відповідного звернення працівника контролюючого органу. Як правило, таким працівником є податковий ревізор-інспектор, який був направлений на проведення перевірки, або податковий керуючий, який закріплений за підприємством.

Залежно від виду застосованого адміністративного арешту (повного або умовного), платник податків повністю позбавляється права розпоряджатися чи користуватися його майном, або таке право користування чи розпорядження обмежується шляхом необхідності отримання попереднього дозволу керівника контролюючого органу.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин підлягає перевірці судом. Окрім того, рішення про арешт майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, лише у виняткових випадках та за умови дотримання всіх обов’язкових вимог, передбачених чинним законодавством, контролюючі органи мають право застосовувати до платника податків адміністративний арешт майна.

 

Матеріал опубліковано в «Юридичній газеті», №45 (595), 07.11.2017р. 

Автор - Елизавета Малімон, молодший юрист Trusted Advisors